Марія Димченко: Я навчилася не лише закривати вакансії, а й будувати довіру, підтримувати та бути частиною процесів, що впливають на бізнес

Онбординг, тімбілдинг, рекрутинг — це не заклинання, а важливі процеси життєдіяльності компанії. В #ADINDEX за це відповідає HR Марія Димченко. Давайте знайомитися!

Марія, розкажи, чим ти займаєшся в агентстві і скільки років тут працюєш?

Четвертий рік, як ми разом з #ADINDEX. У компанії я виконую роль HR і рекрутера — моя основна відповідальність — люди. Це про здоровий робочий клімат, збереження цінностей агентства, підбір людей у команду, підтримку та мотивацію співробітників. Усе це я розглядаю як спільне досягнення всієї команди.

Розкажи, як ти потрапила в агентство #ADINDEX?

Майже 6 років я живу в Кракові, і в той момент я нічого кардинально змінювати не планувала. У мене була робота, стабільність, звичний ритм і достатньо стресу. Але іноді життя дуже влучно підкидає можливості, і за відчуттями це не завжди «вчасно», але мені подобається йти туди, де страшно. Я люблю приймати виклики.

Пропозиція спробувати себе в ролі HR в #ADINDEX була саме такою — несподіваною, але внутрішньо дуже правильною. Мені стало цікаво: а що, якщо це новий етап? Новий рівень?

Початок був непростим. Дистанційний формат, нова для мене сфера діджитал-маркетингу, багато процесів, десятки нових імен і ролей. Перші місяці — це було занурення з головою: розібратися, зрозуміти, відчути команду, навчитися «говорити однією мовою».

Було непросто, але дуже драйвово. Я люблю моменти зростання — коли трохи страшно, трохи складно, але точно цікаво. Через пів року роботи я твердо зрозуміла, що зробила правильний вибір.

Зараз я можу сказати, що #ADINDEX для мене — це не просто місце роботи. Це простір, де я виросла професійно, навчилася мислити ширше і працювати з людьми глибше.

З того часу, як ти потрапила в агентство, воно змінилося?

Так, звісно, агентство змінилося — і це природно. Було б дивно, якби за цей час нічого не трансформувалося. Ми живемо в дуже динамічному середовищі, і виграє той бізнес, який здатен швидко адаптуватися, переглядати підходи та проактивно працювати з ризиками.

За роки моєї роботи в агентстві зміни торкнулися процесів, підходів до управління та комунікації. Ми стали більш системними та усвідомленими в тому, як будуємо внутрішню культуру.

Але є ще один важливий аспект. На компанію, команди та клієнтів суттєво впливає все, що відбувається в країні. Бізнес працює в умовах постійної турбулентності. Складніше планувати, складніше зберігати фокус, складніше утримувати стабільний емоційний стан.

Тому сьогодні побудова ефективного робочого середовища — це вже не тільки KPI і процеси. Це також про врахування хронічного стресу, тривог, небезпеки, відповідальності за близьких. Ми живемо в цих умовах 24/7 — і наше завдання як компанії не ігнорувати це, а будувати систему, яка підтримує людей і дозволяє бізнесу залишатися ефективним.

І я вважаю, що саме ця здатність адаптуватися і зберігати людяність у складні часи — одне з найсильніших змін, що сталися з агентством.

А як змінилася особисто ти після того, як прийшла працювати в ADINDEX?

Коли я приймала рішення приєднатися до #ADINDEX, це був крок у нову сферу. Діджитал-маркетинг тоді був для мене незнайомим, але я бачила його перспективність і хотіла розвиватися поряд із сильними, досвідченими спеціалістами. Мені було важливо потрапити в середовище, яке «тягне вгору».

За цей час я не просто отримала професію HR-рекрутера — я навчилася глибше розуміти процеси. Почала бачити, як рішення щодо людей впливають на результат компанії, на ефективність команд. Я стала більш системною та впевненою в рішеннях.

І, мабуть, найважливіше — я навчилася працювати з людьми на іншому рівні: не тільки закривати вакансії, а й будувати довіру, підтримувати і бути частиною процесів, що впливають на бізнес.

А ще тепер у мене є можливість розвивати свій проєкт «Інтернатура». Завдяки директору та його заступнику ми змогли втілити в життя задумане. Проєкт існує вже третій рік, і ми пишаємося результатами. Якщо буде цікаво, захочете приєднатися до Інтернатури або дізнатися подробиці — переходьте за посиланням.

Чим тобі найбільше подобається твоя робота?

Мені дуже подобається, коли те, що спочатку було інтуїцією або ідеєю «на рівні відчуттів», поступово оформлюється в процес і починає працювати. Це особливий кайф — бачити, як щось створене тобою реально впливає на результат.

Коли ми впроваджуємо якісь інструменти чи підходи ще до того, як про них починають активно говорити на профільних конференціях, це окремий драйв. Це про проактивність і про те, що ми не наздоганяємо тренди, а мислимо вперед. І впроваджуємо процеси не тому, що «це модно», а тому, що це ефективно для команди.

Але найбільше мене надихає стан людей. Коли в команди є енергія, коли люди посміхаються, коли з’являється довіра і відчуття опори — для мене це дуже цінно. Бо врешті-решт робота — це не тільки про завдання і дедлайни. Це про середовище, в якому хочеться бути.

І, мабуть, саме це мене тримає — відчуття, що я можу впливати не тільки на процеси, а й на атмосферу.

Який у тебе підхід до роботи з колегами? Поділися історією чи історіями, які ти найбільше запам’ятала за час роботи в агентстві?

Я ставлюся до людей так, як хотіла б, щоб ставилися до мене. Людність, довіра, щирість і надійність — це основа будь-яких довгострокових відносин. Ці речі відчуваються, їх не можна зіграти. Якщо ними нехтувати, рано чи пізно приходить розчарування. Для мене це база будь-якої взаємодії в команді.

Щодо історій — найбільше запам’ятався один недавній випадок під час мого приїзду до Дніпра для підготовки офлайн-корпоративу. За день до заходу ми разом із колегою загубили великий пакет з подарунками, інвентарем і призами для однієї частини програми. Виявили це вже ввечері, після повернення додому. Ми згадали всі наші пересування за день, і я була впевнена, що пакет залишився в супермаркеті.

Вирішили поїхати на пошуки. Незважаючи на скептичний настрій колеги, вона мене підтримала, і ми поїхали, покладаючись на довіру і віру в людей. На щастя, через 6 годин пакунок спокійно стояв на лавочці біля каси. Ми були втомлені, голодні, але раділи, як діти.

Ця історія для мене — про командну підтримку і про те, що важливо прислухатися до своєї інтуїції. А ще — про довіру і віру в цілому. Коли команда підтримує і довіряє тобі, а не штовхає в уныніє — це безцінно. Саме така взаємодія створює середовище, де можна приймати рішення впевнено, діяти швидко і досягати результату разом.

Розкажи, яким був твій шлях у компанії? І які якості потрібні, щоб працювати ейчаром і рекрутером?

Мій шлях в #ADINDEX був дуже насиченим і повчальним. Перші пів року були дійсно складними: я суміщала роботу тут із двома іншими. Фізично я витривала, але морально-психологічно це було дуже важко. Удачі радують, а невдачі б’ють сильніше. Мені пощастило, в той час я дуже відчувала віру і підтримку CEO агентства, і разом з цим приходила велика відповідальність за результат.

Одне з найважливішого, чому мене навчила робота в #ADINDEX, і чим я ділюся з новачками: у нас є шанс на помилку. Без цього немає зростання. У нас немає штрафів чи покарань — головне усвідомлювати помилки і робити правильні висновки, щоб наступного разу їх не повторювати. Завдяки цьому через пів року я почала отримувати перші маленькі результати, а повна адаптація зайняла близько року.

HR і рекрутер — це про людей, але в різних площинах. Рекрутер більше про пошук, оцінку та комунікацію з кандидатами. Тут важливо вміти «читати між рядків», ставити правильні питання, відчувати стан людини, «продати» компанію і зацікавити перспективного кандидата.

Ейчар же дивиться ширше і стратегічніше. Тут потрібна емоційна зрілість: не приймати все на свій рахунок, працювати з конфліктами, залишатися нейтральним і вселяти довіру. Важливо підтримувати співробітників і водночас враховувати інтереси компанії. Потрібна пружність, адаптивність, системне мислення.

Я вважаю, що хороший ейчар — це не просто людина, яка любить людей, а той, хто залишається дорослим у будь-якій ситуації. Саме ця здатність поєднувати людяність з відповідальністю і стратегічним баченням робить роботу цікавою та результативною.

Чим ти найбільше пишаєшся за час роботи тут?

Найбільше я пишаюся тим, що стала частиною справді класної команди з адекватним керівництвом і цікавими людьми. Але моє головне досягнення я бачу не в проєктах чи процесах, а в довірі, яке мені надають колеги і команда. Коли люди готові ділитися думками, приходять з питаннями, радяться, прислухаються до твоєї поради чи довіряють особисте — це найбільша цінність і знак того, що твоя робота дійсно важлива і має сенс.

Розкажи, чи бували факапи/складні ситуації? Як ти з ними справлялася?

Факапи і складні ситуації були — і, чесно кажучи, вони роблять роботу яскравішою 😉

Наприклад, коли потрібно швидко закрити вакансію, ти тонеш у співбесідах і тестових завданнях, а ще додається стабільний стрес перед підготовкою до 8 березня. Зараз ми з помічницею вже розгрібаємо це планомірно, а раніше це був суцільний хаос і нерви.

Суть у тому, що більшість нашої команди — жінки з різних гео, в основному Україна, але є й колеги з інших країн ЄС. За традицією кожна має отримати букет квітів зранку. Здавалося б, нічого складного, але в політиці компанії все, що ми робимо, має бути на рівні якості і стандартів. Тож навіть таке, здавалося б, просте завдання стає тестом на організацію, терпіння і увагу до деталей.

Саме такі ситуації навчили мене планувати, делегувати, не панікувати і знаходити рішення навіть у стресових умовах. А ще з гумором і командною підтримкою будь-які «форс-мажори» стають не проблемою, а історією, яку потім згадуєш з усмішкою.

Як думаєш, без чого #ADINDEX не був би #ADINDEX-ом?

На мою думку, без внутрішньої культури, людей і керівника, який задає ритм і мотивує, #ADINDEX не був би #ADINDEX-ом.

Щодо культури — вже під час співбесіди можна відчути, наскільки наші цінності та підхід збігаються з кандидатом. Навіть якщо людина суперспеціаліст, але комунікація, манери чи цінності не збігаються, ми просто не підемо разом у цю історію. Це те, що утримує команду на одному рівні і забезпечує гармонійну роботу.

Директор для мене — це стратегія і глибоке бачення. Він задає курс, підтримує і мотивує. Саме така поєднана система: культура, люди і лідерство робить агентство справжньою командою і визначає її унікальність.

Поділися, чим ти надихаєшся у повсякденному житті? Що читаєш/слухаєш/дивишся/хобі.

Мене надихає можливість втекти від усіх і просто відчути себе наодинці з собою. Кожен день це може бути кермо в руках, мій особистий простір і музика на повну. Це мій спосіб відновити енергію і розставити пріоритети в голові.

Більш масштабне натхнення для мене — подорожі. Причому не організовані туристичними агентствами, а влаштовані своїми силами. Це не тільки про фізичний відпочинок, а й про внутрішню гармонію, свободу і спонтанність. Мені подобається, коли подорожі непередбачувані, коли з’являються нові люди і знайомства — так я долаю страхи і перевіряю власну адаптивність. Це допомагає зрозуміти, що я вільна, спокійна і здатна швидко реагувати на будь-які ситуації.

Ще один приємний бонус — практика англійської мови. Спілкування з незнайомими людьми в подорожах робить її більш живою і природною, і водночас я відчуваю прогрес у тому, чого вчуся вже все життя.

Подорожі для мене — це про свободу, нові емоції та внутрішній баланс, який потім допомагає в роботі і повсякденному житті.

На твій погляд, що потрібно, щоб досягти успіху/результату в HR і рекрутингу?

Окрім тих якостей, які важливі для ейчара і рекрутера і про які я говорила вище, необхідні постійне навчання та розвиток. Сфера HR/рекрутингу динамічна, підходи змінюються, і щоб залишатися ефективним, потрібно постійно підвищувати компетенції та відкривати нові інструменти.

Для мене успіх в HR і рекрутингу — це коли твої дії приносять результат і команді, і компанії, і людям одночасно.

Поділися HR-трендами на 2026 рік. Які 3 найважливіші речі будуть найбільш актуальними для спеціалістів у наступному році?

1. Виграє той, хто швидко реагує на зміни ринку та зовнішні виклики. Мені здається, варто переходити від жорстких job description до гнучких ролей, будувати адаптивні команди, які можуть швидко перекваліфікуватися. І це не «комфортні умови» — це реальна перевага бізнесу, яка дозволяє зберігати продуктивність і залученість. Хоча варто пам’ятати: історія індивідуальна — чим універсальніший співробітник, тим вищий ризик його втрати, тому до кожного потрібно підходити персонально.

2. Психологічна безпека зараз актуальна для всіх. Це реальні умови, в яких люди можуть бути продуктивними, відкритими, здоровими і довго залишатися в компанії. Тому HR-стратегія має включати підтримку ментального здоров’я, персоналізовані шляхи розвитку співробітників і відкритий зворотний зв’язок. Створення довіри та безпечної культури — також ключові елементи.

3. HR перестає бути «інтуїтивним мистецтвом» і стає фундаментом бізнес-рішень. Це включає вимірювання HR-показників, прогнозування ризиків, автоматизацію рутинних процесів, наприклад, відбору кандидатів чи онбордингу для великих компаній. Також активно використовуються сучасні технології, у тому числі штучний інтелект, щоб аналізувати дані, оцінювати ефективність команд і допомагати приймати обґрунтовані рішення, а не покладатися тільки на інтуїцію.