Наталія Булгакова: Мені важливо, щоб мої клієнти мені довіряли, а значить і ADINDEX також

Цього місяця ми взяли інтерв’ю у керівника відділу РМ Наталії Булгакової. Наташа яскравий представник керівного складу компанії #ADINDEX – розумна, відповідальна, вимоглива до себе та співробітників. Трудоголік та просто вічний двигун нашої компанії.

Наталю, розкажи докладніше, чим ти займаєшся в агенції й скільки років уже тут працюєш?

В ADINDEX я працюю 3,5 роки – спочатку на посаді Project Manager і вже майже рік на посаді керівника відділу PM.

Розкажи, як ти потрапила до агенції #ADINDEX?

Ще у 2011 році працювала в одній компанії спеціалістом з медійної реклами у відділі маркетингу під керівництвом Вадима Пилипенка (зараз керівник ADINDEX).

Звідти пішла у декрет, після якого потім ще працювала маркетологом з офлайн-реклами. І хоча після декрету мене вже звали в ADINDEX, але я ще не була готова – розуміла, що треба поступово прийти до нього. За два роки я вже сама нагадала про себе. І ось я тут)

Відколи ти потрапила в агенцію, вона змінилася?

Так! Мені навіть здається, що минуло набагато більше часу, ніж я тут насправді.

У нас з’явилося стільки нових внутрішніх процесів, які спрямовані на наш розвиток та підвищення ефективності нашої роботи. Ми не стоїмо на місці і завжди у нас є нові ідеї, як ставати ще кращими!

А відділ PM для мене особливо став іншим. Начебто по цеглинці ми побудували щось нове, гарне, і що продовжує рости, ставати сильнішим і ріднішим.

Звісно, ​​війна також зіграла свою роль. Багато співробітників переїхали до інших міст чи країн. Ми перейшли на віддалений формат.

Зараз для тих, хто залишився у Дніпрі (і я серед них), є можливість зустрічатися в офісі. І мені здається, що це нас ще більше зблизило. Зустрічі в офісі стали чимось більшим і ціннішим, ніж звичайний робочий день.

А як змінилася особисто ти після того, як прийшла працювати в ADINDEX?

Вважаю, що дуже змінилася) І як фахівець, і як особистість загалом. ADINDEX зробив мене сильнішою і додав впевненості, що я можу все і навіть трохи більше)

За час роботи стикаєшся з різними завданнями, з різними ситуаціями та різними людьми. І щоразу, долаючи чергову перешкоду, підіймаєшся на +1 сходинку сама для себе. Найцікавіше, що ці сходи, здається, нескінченні)

Чим тобі найбільше подобається твоя робота?

Ось цим і подобається, що я перемагаю саму себе, що зростаю, змінююсь. А ще я зрозуміла, що мені подобається такий робочий темп! Хоча часто це мене і вимотує) Але перевірено, що моя продуктивність вища саме тоді, коли чати “горять”, коли зідзвон за зідзвоном, задача. Головне – вчасно зробити глибокий вдих і видих, потім розставити пріоритети, що можливо – делегувати, і поступово вирішувати крок за кроком. Ну, і може лягти спати о 2 годині ночі…))

А мені, до речі, подобається працювати вночі) Це зовсім інша атмосфера – тиха та надихаюча. Але, на жаль, організм не завжди поділяє мій ентузіазм)

Щоразу ловлю себе на думці: “Ну, чому так багато часу потрібно людині на сон?” Дуже шкода, що години 4 недостатньо – стільки всього можна було б ще встигнути зробити!

Зустріч колег у кафе попрацювати разом

Який у тебе підхід до роботи з колегами, клієнтами та їх проєктами?

З кожним відділом у мене свої стосунки та свій підхід. Наприклад, з моїми колегами проджектами, я завжди можу пожартувати, поділитися чимось особистим, дізнатися чи все добре. Але щодо роботи – тут, напевно, до них я найбільше й вимоглива. Люблю, щоб на стороні відділу PM все було зроблено правильно і вчасно. Але треба не забувати та хвалити колег, адже є за що! Подобається спостерігати, як мої PM стають монстрами своєї справи)

З продуктовими відділами я, звичайно, теж можу і пожартувати, і поспілкуватися не лише про роботу (з кимось більше, з кимось менше). Вважаю, що разом ми як єдиний організм, у якого основне завдання – принести користь та результат клієнту. І одне без одного у нас це не вийде.

Іноді можу бути прискіпливою у роботі, ставити багато запитань колегам, що, припускаю, не завжди і не всім подобається. Але в результаті у нас виходить крутий спільний результат, і за це я їм вдячна.

Щодо клієнтів – з кожним у мене своя окрема історія, свій формат спілкування. В індивідуальній роботі для мене важливе розуміння клієнтів, що вони завжди можуть на мене покластися. І що я зі свого боку зроблю все, щоб їм допомогти (навіть у тих питаннях, які безпосередньо не стосуються роботи нашої агенції). Мені важливо щоб мої клієнти мені довіряли, а значить і ADINDEX теж. Вважаю, що тільки так (ну і, звичайно, внаслідок досягнення поставленої мети бізнесу) і можливо побудувати довгострокову співпрацю між агенцією та клієнтом.

Радію, коли у нас виходить щось хороше, коли є крутий результат від нашої спільної роботи. Переживаю за свої проєкти, коли трапляються проблеми та намагаюся допомогти розрулити. Загалом, як кажуть – «і в горі, і в радості…»))) 

Поділися історією чи історіями, які ти найбільше запам’ятала за час роботи в агенції?

Якоїсь конкретної цікавої історії я зараз не пригадаю, напевно. Просто розповім про деякі робочі моменти.   

Знаєте, до початку повномасштабної війни робота в агенції згадується зовсім інакше. Після 24.02.2022 все змінилося і щодо роботи, в тому числі. Довелося адаптуватися до нових умов, ми перейшли на віддалений формат, всі зустрічі (і внутрішні, і з клієнтами) стали проходити лише онлайн.

Щоб урізноманітнити цей новий робочий режим, я організувала собі робоче місце на балконі. І ось у мене дзвінок із клієнтом, обговорюємо подальші плани, і в цей момент під моїм балконом голуби вирішили організувати свою зустріч. І, мабуть, теж обговорювали щось важливе, бо це було дуже емоційно та голосно. Воркували вони майже протягом усього мого зідзвону. Вийшло дуже атмосферно)

Але не голубами єдиними) Не раз втручався у зідзвони мій кіт. Мабуть, йому не подобається, що я розмовляю з кимось, а на нього не звертаю уваги. Тому він починав голосно “лаятись”. Або йому терміново зараз знадобилося на шафу, а без моєї допомоги там ніяк) Кумедно, що ця його активність проявляється виключно під час зідзвонів із клієнтами чи лідами. А ось на наші щоденні скрами з командою він реагує спокійно – начебто знає, що тут його втручання не оцінять)

Зараз, коли є можливість працювати в офісі, всі важливі зідзвони, я намагаюся проводити лише звідти)

Чи складно влаштуватись у PM відділ? Який у тебе підхід до підбору співробітників у відділ?

Не сказала б, що складно. Але випробувальний термін проходять не всі, звісно…

На співбесіді я вже приблизно розумію «наша» це людина чи ні. Для мене важливішими є не тільки поточні навички кандидата, а й потенціал. Тому я даю можливість проявити себе під час випробувального терміну навіть якщо hard skills ще не на висоті, але я бачу бажання вчитися, адекватність у міркуваннях і загалом у нас складається приємна комунікація.

Ці якості мені ключові, т.к. мені потрібен не просто фахівець, а в першу чергу людина, яка стане частиною нашої команди.

Які навички та риси характеру, на твій погляд, повинен мати проджект-менеджер?

Напевно, все ж таки для мене найважливіше в PM це – відповідальність. Якщо людина має високий ступінь відповідальності, то, мені здається, навіть при нестачі досвіду або при неідеальному рівні знань, вона впорається з будь-яким завданням, вкладеться в дедлайн і доведе проєкт до кінця.

Але однієї відповідальності мало. Я для себе вивела таку формулу:

Відповідальність + організованість + стресостійкість + комунікабельність + грамотність + адаптивність + почуття гумору + трохи фанатизму до роботи (ну це моя така маленька забаганка 🙂 ) = мій ідеальний РМ.

Але ще раз наголошу, що можна прокачати майже все: і управління часом, і вміння комунікувати, але якщо немає відповідальності, то все розвалиться.

А ще є такий жарт про PM (а може і не жарт це зовсім…): 

«Управляти проєктами так само легко, як їздити велосипедом. Що горить. І ти теж гориш. І всі довкола горять. І ти в пеклі.»

Мені подобається моя робота, але такі моменти часом справді трапляються) Тому, якщо хочеш бути проджект-менеджером – повинен бути готовий і до такого.

Також будь готовий до того, що Project Manager не може працювати з 9:00 до 18:00. Тобто це, звичайно, основний графік роботи, але на практиці так не завжди виходить. І це, напевно, знову ж таки до відповідальності можна віднести… ну чи до фанатизму) 

Зустріч із директором #ADINDEX

Чим ти найбільше пишаєшся за час роботи тут?

Колись почула фразу, яка звучить приблизно так: «Якщо вам страшно – значить це ваше, дійте!».

Це я до чого… до того, що мені було страшно, коли я прийшла до агенції. І на початку сумнівалася довго, що може потрібно було все ж таки прийняти іншу пропозицію про роботу (на той момент ще пропонували на, скажімо так, більш зрозумілу і просту посаду). Але я переборола страх і вибрала ADINDEX, де набагато складніше, де мені ще потрібно було багато чого вчитися і багато в чому розумітися. І я пишаюся собою, що я змогла тоді перемогти себе і продовжую досі це робити, коли беру в роботу чергове складне завдання та вирішую його.

Загалом пишаюся тим, що я працюю в такій компанії, що обіймаю таку посаду. Хоча, коли мені запитують про мою роботу, не всі розуміють, про що взагалі йдеться)) Але так навіть ще краще! Тоді я вводжу людей у ​​курс справи та розповідаю про нашу компанію (коротко), чим ми займаємось і чим безпосередньо займаюся я. І багатьом це цікаво, а іноді навіть виявляється корисним та потрібним. Бувало, що потім їх знайомі зверталися до нас за послугами. Такий ось нетворкінг)

Трохи пішла від відповіді. Повертаюся) Ще я пишаюся своїми клієнтами! Всім друзям і знайомим при нагоді про них розповідаю та рекомендую!

Загалом, ви зрозуміли – я або працюю, або розповідаю про свою роботу та своїх клієнтів)Тому, що всім цим я пишаюся!

Розкажи, чи були факапи/складні ситуації? Як ти з ними справлялася?

Звичайно, не буває все ідеально і не все залежить від нас. Наприклад, аварійні відключення електроенергії (а за одно і відключення, життєво необхідного для РМ, Інтернету) іноді надавали екстриму моїм online-зустрічам.

Колись був дзвінок з лідом і він обірвався в той час, коли я демонструвала презентацію, довелося просто вибігати на вулицю з ноутбуком і бігати дворами з ним відкритим на руках, щоб зловити десь Інтернет. Але в той момент мені було взагалі все одно, головне – повернутися у дзвінок! Але мені пощастило, що у зідзвоні зі мною були мої колеги, вони швидко зорієнтувалися, вивели презентацію на екран та продовжили без мене. Все пройшло добре)

Бували ситуації, коли о 01:00 ночі сидиш у дзвоні з колегою, оскільки виявилося, що потрібно доопрацювати презентацію для клієнта, з яким у нас призначено зідзвон на 10:00 ранку. Така підтримка дуже важлива та цінна. Ми все встигли (навіть поспати), і до дзвінка презентація вже була готова.

Як гадаєш, без чого #ADINDEX не був би #ADINDEX-ом?

Напевно, без цього робітничого фанатизму, про який я писала вище. А він, звісно ж, у людях. І він, як електрика по дротах, передається від однієї людини іншій) Ми заряджаємо одне одного!

Святкування Нового Року 2024

Поділися, чим ти надихаєшся у повсякденному житті? Що читаєш/слухаєш/дивишся/хобі. Чи є у тебе домашні улюбленці?

Не так багато часу лишається на себе, на жаль. Велика частина часу все ж таки йде на роботу, але я ще й мама 12-річного футболіста. А це означає, що потрібно приділяти час і тренуванням, і турнірам (але хто сказав, що я в цей час не працюю?!))). Ну, і просто намагаюся проводити трохи часу із сином – зіграти вдома у міні-футбол чи в шахи, подивитися разом фільм, сходити в кіно, зіграти у бадмінтон, проїхатись на самокатах тощо.

Загалом мені подобається активність і постійно потрібна якась діяльність. Іноді втомлююсь і мрію просто полежати на дивані, але минає 10 хвилин і це на мене наводить тугу. Це ніби марна трата часу! Потрібно жити – робити щось корисне чи кудись бігти.

До речі, біг я люблю) У теплу пору року намагаюся по можливості виходити на ранкові чи вечірні пробіжки. Це допомагає побути зі своїми думками віч-на-віч, перезавантажитися і зняти напругу. Також намагаюся хоча б 1-2 рази на тиждень вибратися до тренажерної зали. Це не просто про фізичну активність, це про внутрішній стан, який допомагає тримати себе в тонусі.

Книжки, на жаль, зараз читаю рідко. Останню розтягнула на дуже довго, але таки змогла дочитати завдяки поїздці на футбольний турнір до іншого міста. Дорога автобусом — це те, що потрібно для читання.

Зі своїм котом я вас трохи познайомила в історії вище. Звати його Марві. Чорна, велика та пухнаста істота з характером. Іноді виконує роль антистресу, а іноді він і є джерелом цього стресу) Але люблю його шалено)

Надихаюся спілкуванням із веселими та цікавими людьми, зустрічами з друзями.

Є недогляд у плані подорожей, але поставила собі за мету почати рухатися цим напрямком.

Розкажи докладніше, як організовані комунікації між клієнтами та співробітниками #ADINDEX? Як ти і твоя команда це робите? Поділися секретом вибудовування стосунків.

Найчастіше основна комунікація відбувається, звісно, ​​через проджект-менеджера. По кожному проєкту є чат РМ із клієнтом, і є внутрішні РМ із кожним відділом.

Раз на місяць або раз на квартал, або, якщо просто виникла потреба – проводимо дзвінок з клієнтом та спеціалістами відділів.

Мені здається, що секрет вибудовування відкритих та ефективних відносин між PM, клієнтом та відділами полягає у балансі, прозорій комунікації та довірі. PM має бути сполучною ланкою, яка правильно і зрозуміло доносить потреби клієнта до відділів і навпаки.

Якщо виникають якісь складнощі, то РМ має запропонувати варіанти рішень, які задовілнять і відділи, та, звичайно, клієнта.

Ще думаю, що важливо показувати відділам їхню значущість у проєкті і те, що ми їх, дійсно, цінуємо.

 

На твій погляд, щоб досягти успіху/результату в просуванні — бізнесу потрібно…?

Якщо говорити про просування з ADINDEX, то бізнесу потрібно довіряти нам, покладатися на наш досвід і нашу експертизу. Прислухатися до наших рекомендацій і допомагати нам разом йти до мети.

Також нам важливо отримувати фідбек від клієнта за результатами, адже саме на реальні дані ми спираємось у своїй стратегії просування.

Коли бізнес сприймає нас як своїх партнерів, ми вибудовуємо по-справжньому ефективну співпрацю.